категорії: кіно блоґ-запис
Андрей Тарковский. Сталкер.
теґи: кіно
Кажуть, щоб почути голос Бога, треба зупинити свій внутрішній монолог. Тоді ти зрозумієш те, що неможливо передати словами. Фільм заворожує і відмикає якісь нові органи чуття. Ніби слухаєш картинку або дивишся на музику. Простягнувши руку, можна понюхати сніг або погладити чорного пса. І ще дуже хочеться полежати на камені, дивлячись у вічну воду...
Фільм чудовий навіть, коли внутрішній монолог заткнути не вдається...
Тарковський класний реж.Але екранізацыя майже завжди гірша оригінала.Читайте "Пикник на обочине"-це була бомба совкового дочернобильського періоду
Ну те, що екранізації у 99 відсотках випадків дууууууууже далекі від оригінального тексту, ітак ясно.
А Стругацьких, я думаю, всі читали)))
"Сталкер" також був "бомбою". При тому – більшої потуги але меншої "зони дії". Заява відповідальна: творча молодь була під надзвичайним впливом фільму. Автор з 77-го по 82-гий навчався у московській Строганівці. Особисто передивився фільм шість разів, був свідком і учасником числених розмов і діскусій щодо "сутності сталкерізму" ). Дуже цікавою була зустріч у ВГІКу із оператором, що знімав фільм. Студенти творчих ВУЗів просто марили "Сталкером". Особисто вважаю "Сталкер" найкращім, але недооціненим фільмом Тарковського.
А Стругацькі – навпаки, були власниками думок скоріш технічної інтеліґенції. Зрозуміло, що вона завжди численіша.
Звичайно, це була "бомба", ще й яка! На відміну від талановитих містечкових жартівників, яким рад. влада дозволяла себе пощипувати для підтримки тонусу (Жванецькі там різні, або Рязанов з "Гаражем"), Тарковський говорив про фундаментальні світоглядні речі. Ту владу з її заборонами і забобонами він взагалі в упор не бачив – мабуть йому було просто нецікаво. Чиновники ж, здається, взагалі не розуміли, що відбувається, від чого люди "пруться".
Я скоріш про вплив конкретного фільму Тарковського на естетичні уподобаня певного певного прошарку творчої інтеліґенції.)
Тобто, конкретно про естетику "Сталкера".